Вулиця Небесної сотні. Історія про те, як “Жертви” перетворювалися на “Героїв” на мапі Києва

Київські історії

Вулиця Інститутська, особливо відрізок від Національного банку до Майдану Незалежності в пам’яті залишиться місцем кривавих подій лютого 2014 року. Тут за нову Україну гинули Герої Небесної Сотні. І саме ці місця заслуговують стати пам’ятником їх подвигу

Вулиця Інститутська, особливо відрізок від Національного банку до Майдану Незалежності в пам’яті мого покоління назавжди залишиться місцем кривавих подій лютого 2014 року. Тут за нову Україну гинули Герої Небесної Сотні. І саме ці місця заслуговують стати пам’ятником їх подвигу.

При цьому не можу не погодитися з думкою відомого дослідника київської старовини та члена комісії з питань найменувань і пам’ятних знаків при КДМА Михайла Кальницького про те, що назва “Інститутська” має давню традицію, та топографічну зумовленість. Вона є центральною вулицею елітних Липок, а отже рішення про її перейменування має не тільки відповідати нормам закону, а й задовольняти інтереси всіх мешканців громади.

Хоча, переконана, кияни під час Революції чітко висловили свою позицію і тепер рішення лише за владою, яка чомусь 6 червня так і не дійшла згоди щодо перейменування. Київрада відправила це питання на обговорення громадськості.

Колишній мер Києва Олександра Омельченко при цьому запропонував змінити назву і для Банкової, щоб кожен наступний президент ставив свій підпис на бланку з адресою – вулиця Героїв Небесної Сотні.

Будемо сподіватися, що кияни скажуть своє слово, а влада його почує, бо в історії Києва були і інші зовсім несуразні приклади перейменувань.

Наприклад, одна з найдавніший вулиць міста, що знаходиться у безпосередній близькості до Інститутської, теж довгий час була жертвою революційної доцільності.

Виникла вона як Трьохсвятительська. Назва походить Церкви Трьох Святителів, яка була зруйнована у 1930 році для розбудови сучасного Міністерства закордонних справ. Сам храм, за свідченням дослідника О.Рибака, був збудований на залишках давньоруської Васильківської церкви.

На планах Києва першої половини 19 сторіччя Трьохсвятительська називалася Театральною, бо в її межах розташовувався перший стаціонарний театр Києва.

Дерев’яну споруду розібрали в середин століття. На її місці постав готель Європа, а згодом приблизно на цьому ж місці – Музей Леніна, який зараз є Українським домом.

У 1919-му на хвилі революційної доцільності, вулиця отримала назву Жертв Революції у пам’ять про більшовиків, яких при черговій зміні влади у Києві в ті роки вели цими схилами на розстріл.

Після смерті Сталіна ця назва стала більш ніж двозначною і у 1955-му “Жертв” замінили на “Героїв”. До 1958 року вулиця Героїв Революції була значно довшою. Від сучасної Європейської площі аж до Андріївського узвозу.

Після її розбили на дві частини: вулицю Десятинну і власне Героїв Революції. У 1991 році вулиця знову стала Трьохсвятительською, хоча ні церкви, ні спогадів про неї вже майже не залишилося, як і імен жертв/героїв Революції.

Дуже хочеться, щоб вулиця Героїв Небесної Сотні мала довшу історію, принаймні пережила тих, хто зараз вирішує її топонімічну долю.

Читайте також: